ПІВСМЕ́РТЬ, невідм., ж., розм.: До півсме́рті — дуже сильно. Побили мене ще по дорозі до півсмерті (Коз., Зол. грамота, 1939, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 387.