ПІВХЛІ́БА, невідм., ч. Те саме, що півхліби́ни. Не встигли хлопці посідати, де не вродилося півкварти горілки, півхліба, миска солоних огірків (Мирний, І, 1949, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 389.