ПІВХЛІБИ́НИ, невідм., ж. Половина хлібини. На столі, накритому скатеркою, стояла миска з тетерею, глек молока пряженого, півхлібини під рушником і ніж біля хліба (Панч, Гомон. Україна, 1954, 23); Півхлібини, П’ять цибулин та картоплин з десяток Поклала мати в торбу подорожню (Рильський, Мости, 1948, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 389.