ПІВ-О́КА, невідм., с., заст. Півштофа. Пішов [Гершко] у шинкову кімнату, налляв пів-ока горілки, поставив її перед Гаврилом (Круш., Буденний хліб.., 1960, 206); — Ти в олійні пів-ока ріпакової олії взяв? (Стельмах, І, 1962, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 385.