ПІДБАДЬО́РЛИВО. Присл. до підбадьо́рливий. Професор підбадьорливо пригорнув Олеся до себе (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 162); — Я вас слухаю, — сказав Чайка, підбадьорливо поглядаючи на свого несподіваного відвідувача (Собко, Запорука.., 1952, 48); Збудження дихання, кровообігу і загального обміну речовин у зв’язку з гімнастикою діє підбадьорливо, тонізує організм (Фіз. вихов.., 1954, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 394.