Підбічний, а, е. Находящійся подъ бокомъ. підбічний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 159.
Що oзначає слово - "підбічний"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.