ПІДВА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся. док.
1. Тримаючись руками, піднімати своє тіло. Крок за кроком [Козаков] посувався вгору.. Озирався, наслухав і знову дерся по камінню, напружуючись усім тілом, яке здавалось, коли він підважувався, одним суцільним гнучким м’язом (Гончар, III, 1959, 107).
2. тільки недок. Пас. до підва́жувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 401.