ПІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підвести́. Він скочив на свіжого, підведеного ад’ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (Стельмах, І, 1962, 644); На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло, вже підведена до якогось там кілометра (Гончар, Тронка, 1963, 262); Піч і припічок були чисто помазані, навіть підведені червоною глиною (Н.-Лев., І, 1956, 466); Разки білих зубів і променисті очі, підведені сажею, переблискували, мов скалки на воді (Панч, Синів.., 1959, 4); Підсумки пройденого шляху підведені, попереду ще більш плодотворна робота (Рад. психол. наука.., 1958, 417); Вона стояла в гордій позі, голова була підведена тим самим рухом, що на портреті, який я у неї бачила (Л. Укр., III, 1952, 607); // підве́дено, безос. присудк. сл. Під сільське господарство було підведено машинну базу, що дало змогу значно піднести його продуктивність (Ком. Укр., 6, 1966, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 402.