ПІДВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Веслуючи, наблизити до чого-небудь (човен). Гребу тихенько, підгрібаю — лежить [щось]. Ще ближче підвеслував — аніні (Донч., VI, 1957, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 403.