ПІДДА́НА, ної, ж. Жін. до підда́ний. Чи я ж на те росла, чи того сподівалася? — бути підданою сії [цієї] гадини! О, се не людина!.. (Л. Укр., III, 1952, 547).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 422.