ПІДКА́ЖЧИК, а, ч. Той, хто підказує або займається підказуванням. Здавалось збоку, ніби ..живі слова їх живої розмови лились десь зверху або збоку од якогось підкажчика (Н.-Лев., IV, 1956, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 431.