ПІДКАХИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Злегка, час від часу або навмисно кахикати. Пан Дулькевич пробрався до руїн замка, де замість нього стояв на варті Кліфтон Честер, і почав тихенько підкахикувати, щоб звернути на себе увагу (Загреб., Європа 45, 1959, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 432.