ПІДКЛЕ́ЙКА, и, ж.
1. Дія за знач. підкле́їти, підкле́ювати.
2. Те, чим підклеїли, скріпивши клеєм одне з одним. У сьомому класі Федько не так зрадів новим підручникам, як новим хромовим чоботам з м’якими халявками на білій підклейці… (Вишня, II, 1956, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 436.