ПІДКОВОНІ́С, но́са, ч. Вид кажана з великим носовим придатком. Підковоніс.. — представник окремої родини і роду летючих мишей (Посібник з зоогеогр., 1956, 115); Спелеолог під час підземних мандрівок нерідко спостерігає поодинокі «конвертики» малих підковоносів, розкиданих вряди-годи (Знання.., 2, 1968, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 437.