ПІДКО́ЛЮВАЧ, а, ч.
1. Те, чим підколюють (у 1 знач.).
2. розм. Той, хто підколює (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 438.
Що oзначає слово - "підколювач"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.