ПІДКОНВО́ЙНИЙ, а, е.
1. Який перебуває під конвоєм.
2. у знач. ім. підконво́йний, ного, ч.; підконво́йна, ної, ж. Людина, яка перебуває під конвоєм.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 438.