ПІДЛАБУ́ЗНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підлабу́знюватися. — Що нового? — роздратовано уриває Настя. Вона зневірилася у появі козаків і питає, аби урвати бридке Кайтмазине підлабузнювання (Тулуб, Людолови, II, 1957, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 446.