ПІДЛИ́ВА, и, ж.
1. кул. Рідка приправа до страви; соус. Підливи приготовляють для м’ясних, рибних, овочевих, круп’яних та інших других страв (Укр. страви, 1957, 137); Все бігає [малесенький], всміхається, Запрошує, вклоняється: «..Вам борщику чи супчику, Вам курочку чи качечку, З підливою, на маслечку!» (Олесь, Вибр., 1958, 292); * Образно. — У вас ніколи не подають на стіл голої правди, а завжди з підливою якоїсь фальші… (Вільде, Сестри.., 1958, 525).
2. спец. Те саме, що підли́вка 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 449.