ПІ́ДЛИЗЕНЬ, зня, ч., зневажл. Те саме, що підли́за. — Цитьте! Цитьте! Війт говорить! — Що він має говорити? Панський підлизень! (Фр., VIII, 1952, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 449.