ПІДЛО́ТНИЙ, а, е. Сповнений підлості, пройнятий підлістю. Невже ж це його власна дитина? Або того білявого, по-селянському сором’язливого парубка-литвина, якого він підбурив на брудний і підлотний злочин (Тулуб, Людолови, II, 1957, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 452.