ПІДЛІКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Лікувати, трохи поліпшуючи стан здоров’я, або лікуватися трохи, не до повного видужання. Застуджений Василько з кожним днем усе дужче кашляв, а щоденні переходи не давали ніякої змоги підлікувати його (Панч, II, 1956, 185); Птаха підлікували, а потім вирішили зробити йому протез (Наука.., 10, 1965, 13); * Образно. Вороги комунізму, намагаючись підлікувати одряхлілий капіталістичний лад, люблять говорити, що так зване приватне підприємництво дає нібито можливість краще проявити себе, дає кращі результати (Рад. Укр., 1.Х 1959, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 450.