ПІДМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підма́хувати. Не заперечуючи і не схвалюючи, підмахнув [директор] написаний бухгалтером наказ (Коз., Сальвія, 1959, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 454.