Підметець, тця, м.
1) Ум. отъ підмет.
2) Цвѣтникъ. Шух. І. 112.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 171.
Що oзначає слово - "підметець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.