ПІДНА́ГЛЯДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. підна́глядний. Віра втішала себе надією на те, що після закінчення строку піднаглядності вона зможе переїхати з Києва у Вінницю (Бурл., Напередодні, 1956, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 460.