Піднебення, ня, с.
1) Небо, Palatum durum. Грин. II. 329. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. Кв.
2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. См. Сльоси. Вас. 193, 180.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 172.