ПІДНЕБІ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до піднебі́ння. Порожнина рота відокремлюється від порожнини носа піднебінними кістками і відростками верхньощелепних кісток (Анат. і фізіол. люд., 1957, 31).
2. лінгв. Те саме, що палата́льний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 461.