ПІДНІ́ЖНИЙ, а, е. Який знаходиться під ногами. Почувши шелест підніжного листу, на ноги схопився [Кіндрат] (Іщук, Вербівчани, 1961, 310); Дивіться час від часу вгору, А не лише в підніжний прах (Кор., Поезії, 1967, 137).
∆ Підні́жний корм — трава для худоби на пасовищах. В Афганістані розводять багато худоби.. Худоба цілий рік живиться підніжним кормом (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 224); Крім підніжного корму, курчат у полі підгодовують вуглеводними, білковими, вітамінними і мінеральними кормами за раціонами (Птахівн., 1955, 207).
◊ Іти́ (піти́) на підні́жний корм — починати жити за рахунок випадкових подачок або дарового харчу. Генеральша, перш ніж сама приїхала, заздалегідь понасилала з батьківщини прикажчиків. Лейба тоді, одпасшись на панському добрі, пішов на підніжний корм (Мирний, II, 1954, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 462.