ПІДОЗРІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підозріва́ти. — Що то я хотів казати тобі, любчику!..А додай іще інтриги, підшепти з найрізніших боків, підозрівання (Фр., III, 1950, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 476.