ПІДПУ́ХЛИЙ, а, е. Який трохи або в окремих місцях став пухлим. Ліве лице мав червоне й напухле.. Показував [Сенько] пальцем на Гринькове підпухле лице (Март., Тв., 1954, 339); Федір Головань прийшов на роботу, як викручена ганчірка. Очі червоні, підпухлі (Ткач, Арена, 1960, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 488.