ПІДРИВА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІРВА́ТИСЯ, підірву́ся, піді́рве́шся, док.
1. Гинути або руйнуватися від вибуху. — Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор. Або з’їжджай на узбіччя та підривайся на мінах, або чешися батогами з іншими їздовими, щоб пропустили (Гончар, III, 1959, 207); Катер підірвався на міні (Ткач, Крута хвиля, 1956, 264).
2. перен. Послаблюватися від чого-небудь. Авторитет підривається; // Втрачатися, позбуватися (про здоров’я, сили і т. ін.). Здоров’я підривається; // перев. док., розм. Пошкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля, натуги. — Якби взяти заступом поза тим.. горбом попід самим тином, — сказав Кайдаш.. — Коли б ти знав, то я вже через його [горб] підірвався: мене вже поруха взяла (Н.-Лев., II, 1956, 269); Підірвався він на панській роботі, щось пошкодив усередині (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); — Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (Коп., Вибр., 1953, 134).
3. тільки недок. Пас. до підрива́ти1 1, 2. Реальними наслідками було хіба лише те, що їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Кобр., Вибр., 1954, 91).
ПІДРИВА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, недок., ПІДРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.
1. Риючи спіднизу або збоку землю, проникати куди-небудь. На городі їжачок Смикав з грядки Бурячок.. Підривався Під боки, Та не зрушився Ніяк З грунту Капосний буряк (Стельмах, Колосок.., 1959, 83); Кількох юнаків, що пробували підритись під колючим дротом й втекти на волю, жандарми вбили на місці (Скл., Карпати, II, 1954, 381).
2. перен., під кого, розм. Підступними діями, інтригами шкодити кому-небудь; підкопуватися. — Ходять [люди] кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати… (Мирний, І, 1954, 163); Був [Кошарний] завжди вичищений і напрасований, а під нігтями чорніли серпи бруду. Ніби рив десь нору перед тим, як завітати до свого директора. — Цей підриється хоч під кого, — з огидою думала Вероніка (Загреб., День.., 1964, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 490.