ПІДРИХТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Трохи, додатково рихтувати. Він ще ліпить — на паличку трохи глею, придасть йому, яку вподобає, форму, протне розщілину.. і зніме готового свистунця. Підрихтує його, мокне в чорну поливу — й до печі (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 490.