ПІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех.
1. Різати, надрізати знизу, при основі або трохи, не повністю. Дмитраш з синами підрізують пилами міст біля млина на потоці (Козл., Весн. шум, 1952, 47); — Коли ж ти встиг йому гудзики підрізати? — запитали хлопці.. (Руд., Вітер.., 1958, 87); // Влучаючи кулею, снарядом і т. ін у що-небудь, збивати. Вогонь фашистських автоматників підрізує доспілі колосся золотої пшениці, і зерно сумно обсипається на землю (Кач., Вибр., 1953, 410); // розм. Ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом. Санько коняку підрізав ралом (Головко, І, 1957, 146); — Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали, і до сьогодні не встановлено, хто це зробив (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 291).
2. Обрізаючи кінці, робити що-небудь коротшим, меншим. Охрім догадливий був парубійко! Прехорошенько взяв Підрізав поли він чимало, — Якраз, щоб на рукава стало (Гл., Вибр., 1951, 31); Твій батько — його неможливо пізнати: Він вуса підрізав і чуб заодно (Перв., II, 1958, 91); Коли Марсові обрубали хвіст і підрізали вуха, як належить.. доберман-пінчерам, мама обв’язала йому після операції забинтовану голову хусточкою (Ів., Таємниця, 1959, 47); // техн. Рівняти, обробляючи на токарному верстаті. Токареві часто доводиться обробляти уступи, підрізувати торці, буртики і т. п. Для цього застосовують підрізні різці (Різальні інстр.., 1959, 42).
◊ Підрі́зати кри́ла див. крило́.
3. Зрізувати верхівку рослини або частину її пагонів, щоб підсилити плодоносіння, прискорити дозрівання і т. ін. — Чого ж я супостат, як сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував (Л. Янов., І, 1959, 350).
4. перен., розм. Позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, засобів існування і т. ін. Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують немощну силу (Мирний, III, 1954, 23); Нас раптом оцей цеховий устав підрізав (Фр., II, 1950, 136); Восени несподівано здохла коняка. Це відразу підрізало їхнє господарство (Коцюба, Нові береги, 1959, 73); Ураз Марфа ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми, підточила його, як тиха вода каміння, бо одсторонила од нього жінку (Григ., Вибр., 1959, 175); — Вірно! Колгоспи підрізають всяку можливість жити і розвиватися куркульству (Цюпа, Назустріч.., 1958, 295).
5. розм. Різати, нарізувати ще трохи, додатково. Підрізати хліба.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 491.