ПІ́ДСВИНОК, нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року. Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (Коцюб., І, 1955, 309); У шпориші лежить підсвинок, до кілка прив’язаний (Ю. Янов., І, 1958, 343); Ячмінь вважається відмінним кормом для свиней, особливо для поросят і відгодівельних підсвинків (Свинар., 1956, 139); * У порівн. Вони плавали.. на Буг і зловили сома. Сом був славний, як підсвинок (Гуц., Скупана.., 1965, 127); // Уживається як лайливе слово стосовно дитини. Бовдур.. проклинав півголосом діда Панька, що йому дав такий малий хлібець, а сьому чорномазому підсвинкові такий великий (Фр., І, 1955, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 496.