ПІДСВІДО́МО. Присл. до підсвідо́мий. В задумі Роман підсвідомо повертає на ту дорогу, що веде до Морозенків (Стельмах, І, 1962, 400); В тій притишеній розмові діда Уласа з Северином підсвідомо відчула [Мелашка] загрозу (Ле, Наливайко, 1957, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 497.