ПІДСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСИ́ДІТИ, джу, диш, док., перех.
1. Заховавшись де-небудь, очікувати когось, щось. Підсиджувати звіра.
2. перен. Підступними діями, інтригами шкодити кому-небудь. Добрий тобі землячок,.. підсидів чесного і молодого Осадчого (Чаб., Тече вода.., 1961, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 497.