Що oзначає слово - "підсипати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПІДСИ́ПАТИ див. підсипа́ти.

ПІДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. підси́плять; док., перех.

1. Сипати, насипати додатково, трохи або час від часу. Козак добре дбає, ..Коневі частенько зеленого сіна підкладає, Жовтого вівса підсипає (Укр.. думи.., 1955, 20); Всього натерпілося хлоп’я. Іноді.., щоб не задрімав, бува, й навколішках, підсипав [пан] гречки під голі коліна… (Мирний, II, 1954, 159); Степанович дістав люльку, підсипав тютюну, притоптав його великим пальцем і закурив (Юхвід, Оля, 1959, 164); — Ти, Льошко, і ти, Даню, підсипте ще чистенького піску на доріжки (Мокр., Острів.., 1961, 90); // Насипа́ти чого-небудь потай, з певним наміром. Навіз [корчмар] більше горілки та споював людей, підсипаючи до розбавленої водою горілки.. тютюну, щоб міцнішою здавалась… (Коцюб., І, 1955, 449); — Ось чуєте, як я розмовляю, — це від отрути, яку мені підсипали до самогонки (Ю. Янов., І, 1954, 170).

◊ Підсипа́ти (підси́пати) жа́ру див. жар; Підсипа́ти (підси́пати) пе́рцю — говорити про кого-, що-небудь з іронією, глумом; ускладнювати стосунки з кимсь, сприяючи посиленню неприємних почуттів, настроїв. — Іди та й лайся, про мене, хоч до самого вечора.. Підсипай, підсипай перцю, — насмішкувато сказав Карпо (Н.-Лев., II, 1956, 371); — Поляк цей — молодець! Підсипав перцю під кінець.., — говорить в першому ряду інспектор Гак Свирид, сміючись в бороду руду (Гонч., Вибр.,1959, 325).

2. розм. Накладати, наливати і т. ін. ще трохи, додатково (про що-небудь несипке). — Іще вам вареників, ви, косарі? — Давайте ще. Марійка підсипала (Головко, І, 1957, 250); На цимбалах тнуть цигани. — Гей, підсип вина, шинкарко! — Репетують хлопці п’яні (Граб., І, 1959, 529).

3. Сипати зверху пісок, землю і т. ін., роблячи вищим. Повільно котиться машина.. Часто доводиться збочувати в об’їзд, бо дорогу вирівнюють, підсипають, вкатують — готують до асфальтування (Мельн., Коли кров.., 1960, 74); Після весняної поводі насип у багатьох місцях розмило, і ми працювали день і ніч, щоб швидше підсипати залізничне полотно і налагодити рух робочих поїздів (Багмут, Опов., 1959, 47).

4. розм. Доглядаючи за рослинами, нагортати, нагрібати розпушену землю до основи стебел. — А я ж тобі пшеницю сполола, картоплю сполола та підсипала! — Так звичайно виговорювала свекруха Варці (Григ., Вибр., 1959, 319).

5. Класти під квочку яйця для висиджування курчат. — Вони в колгоспі, квочок підсипають на фермі (Кучер, Трудна любов, 1960, 426); [1-а молодиця:] Підсипала я під кожну квочку аж по двадцять одному [яйцю] (Кроп., V, 1959, 219).

6. також без додатка, заст. Давати хабара. — Як, спитаєш, він одібрав ту землю?.. Підсипав судовикам… от і рішенець: не твоя земля, Чіпко! (Мирний, II, 1954, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 498.