ПІДСИ́ТОК, тка, ч. Негусте сито. Циган ледве виглядав з купи решіт.. та підситків (Н.-Лев., III, 1956, 79); Коли вода забулькотіла, виклала [Ганна Силь-вестрівна] на підситок перший десяток вареників (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 499.