ПІДСЛУ́ХАЧ, а, ч. Те саме, що підслу́хувач. — Однокрилівці підіслали вивідача й підслухача, — діловито пояснив Купа (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 137); * Образно. Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зо мною І слова твої слухав колись (Л. Укр., І, 1951, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 502.