ПІДСМІХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до підсмі́юватися. Леся звела на неї свої вогкі, рожево-сині очі з таким здивуванням, що Зоня аж підсміхну-лася (Вільде, На порозі, 1955, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 503.