ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій — вузько специфічних, допоміжних, підсобних (Літ. Укр., 28.ІХ 1971, 1); Підсобні підприємства в колгоспі — вигідні. Вони сприяють збільшенню виробництва продукції (Хлібороб Укр., 8, 1969, 26); На підсобне господарство Іван Миколайович поїхав наступного ранку (Руд., Вітер.., 1958, 144); // Який виконує допоміжну, підготовчу роботу, сприяючи здійсненню чогось основного. Тепер Клава була вже не просто підсобною робочою силою. Разом з кількома дівчатами вона пройшла курси техмінімуму мотористів (Собко, Нам спокій.., 1959, 114); // Який використовується як допоміжне приміщення. Взявши картку, зникла [бібліотекарка] в дверях підсобної кімнати (Рибак, Час.., 1960, 312); Як правило, вхід роблять з довгої сторони будинку, що дає змогу найдоцільніше розмістити і організувати жилі та підсобні приміщення (Жилий буд. колгоспника, 1956, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 504.