ПІДСТАКА́ННИК, а, ч. Підставка з ручкою для стакана, перев. металева. Оксана Семенівна поставила перед нею склянку чаю в посрібленому підстаканнику (Ткач, Арена, 1960, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 507.