ПІДСТИ́ЛКА, и, ж. Те, що підстилається, підкладається під кого-, що-небудь або стелиться на чомусь. Сташка, в якої вдома була навіть стара.. канапа і домоткані підстилки на підлозі, не припускала, що люди можуть жити в такій нужді (Вільде, Сестри.., 1958, 553); // Солома, мох і т. ін., що настеляють у хліві, стайні і т. ін. для худоби. Корова збила під собою підстилку (Чорн., Потік.., 1956, 20); На горищі можна зберігати річний запас підстилки (Хлібороб Укр., 4, 1965, 15); // Шар рослинних залишків, що покриває землю в лісі. Крізь прілу лісову підстилку силкуються зирнути на світ поморщені шляпки ранньовесняних їстівних грибів (Наука.., 4, 1962, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 507.