ПІДСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСТРУГА́ТИ, підстружу́, підстру́жеш і підструга́ю, підструга́єш, док., перех.
1. Трохи, додатково стругати. Підстругувати дошки.
2. Робити гострим кінець олівця, пера і т. ін. Став [Давид] олівця ножем підстругувати (Головко, II, 1957, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 509.