ПІДТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПІДТЯ́ТИСЯ і ПІДІТНУ́ТИСЯ, підітне́ться, док.
1. Втрачаючи силу, пружність, згинатися, підгинатися (про ноги, коліна). Пішла танцювати, безщасна, та ніжки їй підітнулись — упала (Вовчок, І, 1955, 45).
2. тільки недок. Пас. до підтина́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 514.