ПІДТРИ́МУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підтри́мувати. На передньому коні, підтримуваний вершником, лежав.. чи то бранець, чи порубаний козак (Кач., II, 1958, 475).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 516.