ПІДТРЯХА́ТИ, а́є, недок., ПІДТРЯ́ХНУТИ, не, док. Висихати злегка або місцями. В області стоять теплі сонячні дні, швидко підтряхає грунт (Рад. Укр., 6.III 1946, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 517.