ПІДФА́РНИЙ, а, е. Прикм. до підфа́рник. Слабенькі підфарні вогники ледве освітлювали шлях (Петльов., Хотинці, 1949, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 520.