ПІДХЛЬО́СНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до підхльо́стувати, підхльо́скувати. Голосний сміх, мов батогом, підхльоснув Бурка (Збан., Мор. чайка, 1959, 223); — Скликайте .. сходку, — підхльоснув він Безхатька (Юхвід, Оля, 1959, 278); Імперіалісти спровокували новий спалах «холодної війни» для того, щоб ще підхльоснути гонку озброєнь, гарячку воєнних готувань (Рад. Укр., 7.ХІ 1960, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 522.