ПІДЧЕРЕ́ВНИК, а, ч. Частина кінської упряжі, ремінець, що проходить під черевом коня від одної голоблі до другої. Черезсідельник і підчеревник роблять з сиром’ятної шкіри (Конярство, 1957, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 525.