ПІДШПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підшпили́ти. Кучері [в Софії] були вже врихтовані, майстерно-зальотно підшпилені над чолом (Л. Укр., III, 1952, 498).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 527.